Купріянова Л.Є., магістрант ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля» ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЮВЕЛІРНИХ ВИРОБІВ

автор **Admin** Ср Лист 21, 2018 3:52 pm

Л.Є. Купріянова, магістрант

ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля»

ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЕРТНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ЮВЕЛІРНИХ ВИРОБІВ

Товарознавча експертиза споживчих товарів передбачає дослідження із залученням відповідних фахівців у певних галузях знань [1]. Одним з основних завдань товарознавчої експертизи є визначення вартості товарної продукції [2].

Проте, особливістю проведення досліджень за матеріалами кримінальних і цивільних справ є відсутність об’єктів дослідження. Як вихідні дані для дослідження використовуються відомостей, що містяться у матеріалах справи (протоколах допитів і пояснень обвинувачених, позивачів, відповідачів, свідків, тощо). Залежно від виду, призначення і засобів використання товарів до них ставляться різноманітні вимоги. Оцінюючи об’єкти дослідження, необхідно виходити з їхнього призначення, специфічних вимог, що до них ставляться, і сукупності одиничних показників властивостей і якості.
При дослідженні матеріальних об’єктів слід враховувати обов’язкові товарознавчі характеристики, наведені окремо для кожної товарної групи (які найчастіше надходять до експертних проваджень). Вироби оглядаються органолептично (візуально) із застосуванням очних луп та мікроскопу. Окремі вироби із дорогоцінних металів оцінюються за вагою.
Експерт визначає вагу виробу з точністю до другого знака після коми для виробів із золота, до першого знака після коми для виробів зі срібла. Деякі вироби оцінюється за питомою вагою золота. У цьому разі експерту рекомендується визначати вагу вставки: 1) за розрахунковою формулою, знаючи питому вагу матеріалу вставки; 2) за даними ваги щодо аналогічних виробів, наведених у прейскуранті.
Розмір виробів визначається мірною лінійкою, штангенциркулем, кольцеміром. Місце та час виготовлення виробів встановлюються за відбитком тавра підприємства-виготовлювача, зовнішнім виглядом, характером малюнку та формою виробу.
Щоб визначити справжнього виробника необхідно користуватися та брати до уваги інформацію про еволюцію основних етапів таврування виробів країн СНД згідно з видами тавра.
При цьому обов’язково здійснюється контроль проби. У разі, якщо тавро з відбитком проби на виробах, вироблених із дорогоцінних металів, відсутнє (вироби, виготовлені кустарним способом, злитки, дріт тощо, вироби з технічного срібла та золота), необхідно провести спектрографічне дослідження у відділах фізико-хімічних досліджень, або здійснити крапельно-хімічний аналіз в інспекції пробірного нагляду.
Якщо до складу сплаву золота ювелірних прикрас входить цинк (Zn), то вони, вірогідно мають імпортне походження.
Відбитки тавра на металі досліджуються під лупами з 6-разовим збільшенням.
Якщо для дослідження надходять ювелірні вироби з дорогоцінних металів з таврами зразків після 1994 р., на яких відсутні українські тавра-іменники та обов’язкові тавра пробірного нагляду (малий герб України – тризуб), ці вироби вважаються кустарного чи іноземного виробництва.
На сучасному етапі до експертизи надходять ювелірні прикраси багатьох країн світу (Польщі, Об’єднаних Арабських Еміратів, Туреччини, країн СНД та ін.), які мають відбитки різні за змістом, формою, способом нанесення. Зміст маркування імпортних ювелірних виробів не викликає сумнівів і вважається відповідним у тих випадках, коли на цьому виробі є тавро Державного пробірного нагляду, нанесеного згідно з чинними нормативними актами.
Вартість імпортних виробів з дорогоцінних металів, виготовлених у промислових умовах, визначається згідно з діючими на момент дослідження роздрібними цінами на аналогічну продукцію, постачальниками якої є вітчизняні підприємства-виробники.
Вартість виробів виготовлених кустарним способом (включають також предмети релігійного культу), що не мають відбитків тавра-іменника, тавра виробника, але виготовлені на професійному рівні згідно з вимогами галузевих стандартів та інших сучасних нормативних документів (крім наявності тавра проб), визначається також за діючими роздрібними цінами, встановленими на аналогічну продукцію в спеціалізованих магазинах.
Вартість виробів виготовлених кустарним способом, чи застарілих(щодо маркування) промислових виробів, які раніше перебували у попередньому використанні у громадян та не мають ознак зносу, визначається за діючими цінами, створеними на цей час у спеціалізованих магазинах на аналогічну продукцію, постачальниками якої є комітенти.
Виріб, який досліджується експертом за переліченими вище напрямами в найбільшій мірі має відповідати аналогу за його прямим призначенням, застосованим матеріалом, технологією виробництва, споживними властивостями, якістю.
Вартість виробів, які мають будь які пошкодження визначається за декількома схемами, вибір яких залежить від обставин справи чи стану (ступеня пошкодження) об`єкта дослідження. Таким чином, експерт-товарознавець повинен встановити згідно з матеріалами справ причину виникнення цих пошкоджень, а тоді вирішувати питання щодо визначення вартості об’єкта.
Відносно одного об’єкта дослідження може бути поставлено декілька питань, наприклад: «Яка початкова вартість?», «Яка загальна вартість?», «Яка вартість з урахуванням ступеня зносу?», «Які дефекти вважати промисловими, а які експлуатаційними?» та ін.
За цими питаннями визначають вартість: початкову роздрібну (на нові аналогічні вироби за умовами таврування); залишкову з урахуванням ступеня зносу; скупну (за ціною на брухт дорогоцінних металів).
Об’єктами судово-товарознавчих експертиз також є дорогоцінні метали, призначені для технічних потреб (контакти, дріт, анодні пластини та ін.). Вартість таких об`єктів визначається за скупними цінами, встановленими Міністерством фінансів України на брухт дорогоцінних металів. Питання, пов’язані з визначенням відсотку вмісту дорогоцінного металу в сплаві чи в окремих деталях, вирішуються експертами-металознавцями.
Таким чином, для ухвалення рішення стосовно залишкової вартості виробу за основу приймається висновок товарознавчої експертизи, що надалі стає підґрунтям вирішення судових суперечок.

Список використаних джерел

1. Про судову експертизу: наказ Міністерства юстиції від 27 серпня 2015 р. № 1350/5 [Електронний ресурс]. – режим доступу: https://законодавство.com/ukrajini-minyust/nakaz-vid-27072015-1350-pro-vnesennya-zmin-2015-43510.html
2. Про судову експертизу: Закон України від 25 лютого 1994 р. №4038-XII [Електронний ресурс]. – режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4038-12