Кравченко О.О. , аспірант ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» ФОРМУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНОГО ІНДИКАТОРУ ОПЛАТИ ПРАЦІ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАДРОВОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА
Сторінка 1 з 1
Кравченко О.О. , аспірант ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» ФОРМУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНОГО ІНДИКАТОРУ ОПЛАТИ ПРАЦІ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАДРОВОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА
О.О. Кравченко, аспірант ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»
ФОРМУВАННЯ ІНТЕГРАЛЬНОГО ІНДИКАТОРУ ОПЛАТИ ПРАЦІ В КОНТЕКСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КАДРОВОЇ БЕЗПЕКИ ПІДПРИЄМСТВА
Головним ресурсом швидкого конкурентного розвитку сучасної економіки виступають нові технологічні ідеї, підкріплені високою кваліфікацією та творчою активністю людей, здатних впроваджувати ці ідеї в життя. Сучасні технології потребують для свого обслуговування робочу силу, яка характеризується наявністю розвинутих новаторських здібностей, мотивацією до підвищення освітньо-кваліфікаційного рівня, можливістю забезпечення зростання продуктивності праці, насамперед, за рахунок удосконалення ефективності управління, спрямованого на збільшення обсягів виробництва [1].
Найбільш прийнятним для побудови інтегрального індикатора оплати праці в контексті забезпечення кадрової безпеки підприємства є застосування ієрархічної схеми, згідно якій найбільш вагомий індикатор займає найвищий щабель, тоді як до нижчого рівня належать узагальнюючі, менш вагомі індикатори, які характеризують певні аспекти оплати праці. Для відбору показників найбільш доцільне застосування методу факторного аналізу, який передбачає знаходження кореляційного зв’язку між окремими аспектами досліджуваного аспекту та дозволяє побудувати узагальнюючі чинники. Зокрема, у якості бази для побудови цих чинників відбираються групи показників, які систематизуються в залежності від характеру та міри їх впливу на означений чинник [2, с. 19].
Для нормування показників-стимуляторів, збільшення яких стимулює зростання індикатора оплати праці в контексті забезпечення кадрової безпеки підприємства, використовується така формула:
(1)
де Z ij – значення і-го показника в j-регіоні; Z i max – максимальне значення і-го показника; Z i min – мінімальне значення і-го показника.
Разом з тим, для нормування показників-дестимуляторів, зростання яких призводить до зменшення індикатора конкурентоспроможності системи оплати праці, доцільно використовувати дану формулу:
(2)
Для розрахунку часткового індексу iij, який характеризує i-й аспект оплати праці в контексті забезпечення кадрової безпеки підприємства у j-му регіоні, може бути використана формула:
(3)
де wі – ваговий коефіцієнт для окремого показника Yij, який характеризує i-й аспект конкурентоспроможності системи оплати праці; Yij – нормований показник i-го аспекту конкурентоспроможності системи оплати праці у j-му регіоні; n – кількість показників, що характеризують і-й аспект конкурентоспроможності системи оплати праці.
Наступним етапом аналізу оплати праці в контексті забезпечення кадрової безпеки виступає розрахунок інтегрального індикатору оплати праці Ii, який обраховується на основі узагальнюючих індексів окремих його аспектів, значення вагових коефіцієнтів для кожного з яких обраховуються за аналогічною формулою.
Завершальним етапом дослідження оплати праці в контексті забезпечення кадрової безпеки виступає здійснення системного аналізу проблеми оцінки регіонального її рівня. Загалом, кожний з показників системи, відіграючи важливу самостійну роль, виступає невід’ємною складовою формування узагальнюючого показника.
Необхідною складовою процедури побудови інтегрального індикатору оплати праці в контексті забезпечення кадрової безпеки підприємства є використання як запропонованих МОП показників оплати праці (рівень матеріальної винагороди, рівноправність в оплаті праці, гарантія отримання певного мінімального доходу), так доповнених автором: показники мобільності робочої сили, використання та втрат робочого часу, структурні показники фонду оплати праці, стан виплати заробітної плати, кількості укладених трудових договорів та показники кількості страйків та трудових спорів.
Формування інтегрального індикатора оплати праці в контексті забезпечення кадрової безпеки відбувається на основі 5 груп показників, які характеризують окремі аспекти оплати праці. та кадрової безпеки Кожному з виділених показників відповідає свій секторний індекс:
мобільність робочої сили: індекси руху працівників (+); індекси рівня прийому та вибуття працівників (+, -); індекси звільнення працівників за причинами (+. -); індекси попиту та пропозиції робочої сили (+).
використання робочої сили:індекси використання робочого часу працівників (+); індекси кількості працівників, які перебували в умовах вимушеної неповної зайнятості (-); індекси рівня вимушеної неповної зайнятості (-); індекси втрат робочого часу з причин перебування в умовах вимушеної неповної зайнятості (-).
рівень заробітної плати: індекси середньомісячної реальної заробітної плати (+); індекси середньомісячної заробітної плати штатних працівників (+); індекси кількості працівників, яким заробітна плата нарахована у межах прожиткового мінімуму (-); питома вага структурних складових фонду оплати праці (+, -); індекси середньомісячної заробітної плати за відпрацьовану годину (+).
стан виплати заробітної плати: індекси заборгованості із виплати заробітної плати (-); співвідношення суми заборгованості з виплати заробітної плати до фонду оплати праці (-).
стан зареєстрованих колективних договорів, трудових спорів та страйків:індекси кількості зареєстрованих колективних договорів (+); індекси кількості працівників, які охоплені колективними договорами (+); індекси кількості колективних трудових спорів (-).
Запропонована система показників, які характеризують окремі аспекти оплати праці та становлять основу розрахунку інтегрального індикатора оплати праці в контексті забезпечення кадрової безпеки підприємств, може бути основою для подальшого прогнозування її регулювання та розвитку на підприємствах національної економіки.
Список використаних джерел:
1. Інвестування. Зайнятість. Освіта : [монографія] / В. Г.Федоренко, М. Г.Чумаченко, Ю. М. Маршавін та ін. / За наук. ред. В.Г.Федоренко. – К. : Наук. світ, 2002. – C. 66.
2. Людський розвиток регіонів України: аналіз та прогноз : [колективна монографія] / Е. М. Лібанова, Н. С. Власенко, О. С. Власик та ін. / за ред. Е. М. Лібанової. – К. : Ін-т демографії та соціальних досліджень НАН України, 2007. – 328 с.
Сторінка 1 з 1
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі