Житник Т.П., канд. екон. наук, доцент кафедри економіки та економічної діяльності Білоцерківський національний аграрний університет Р.О. Кириленко, магістрант Білоцерківський національний аграрний університет СУЧАСНИЙ СТАН ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ

Сучасна стратегія соціально-економічного розвитку України передбачає нарощування агропромислового потенціалу країни. Молочна галузь є однією із провідних в структурі харчової індустрії України, а молочна продукція - одним із основних продуктів харчування та супутнім компонентом при виробництві різноманітних товарів харчової промисловості. За науково обґрунтованими нормами харчування, людина має споживати в середньому 380 кг (у перерахунку на молоко) молока і молочних продуктів, у т.ч. 120 кг молока у свіжому вигляді.

Розвиток ринку молока та молокопродуктів в Україні проходить у складних організаційно-економічних і фінансових умовах. Визначальною тенденцією на ринку молока України за останні п’ять років було значне підвищення цін як на молочну сировину, так і на готову продукцію. Високий рівень цін не тільки посприяв зростанню ефективності роботи молочної галузі, а й мотивував імпорт закордонної молочної продукції на український ринок.

Нині діяльність молокопереробних підприємств визначається рядом кризових тенденцій, пов’язаних, насамперед, із наростаючим дефіцитом сировини, зростанням цін на молочну продукцію при одночасному зниженні платоспроможного попиту населення, формуванням несприятливої кон’юнктури світового ринку молокопродуктів.

Обсяги виробництва молочної продукції залежать від обсягів виробництва молока та стану тваринництва в країні. Чисельність поголів'я корів протягом 2013 - 2017 рр. в Україні зменшувалася на 8,3 % (з 2737 до 2508,8 тис. гол.). У 2017 р. порівняно з 2016 р. зниження становило 1,8 % (45,2 тис. гол.).

Ще один важливий чинник, що формує пропозицію на ринку - продуктивність корів. За розрахунками, проведеними згідно з даними Держстату, в Україні виробництво молока за період незалежності скоротилось у 2,1 раза і в 2017 р. становило лише 11,4 млн. т проти 24,5 млн.т у 1990 р. Спад відбувся здебільшого за рахунок зменшення частки молока, виготовленого аграрними підприємствами, у 7,4 раза. Водночас у господарствах населення виробництво молока за цей період зросло в 1,5 раза.

У 2016 р. і 2017 р. в Україні, після тривалого стійкого падіння, виробництво молока почало зростати. Так у 2016 році до попереднього року зросло на 2,7% і становило 11,4 млн т, у 2017 році ще на 1% до 2016 року. За валовим виробництвом молока Україна на даний час займає 1,5% світового ринку та 14 місце у світі.

За даними Держстату, за цей період 76,1 % виробленого молока припадало на господарства населення. Це не дозволяє забезпечити отримання продукції високої якості, оскільки у цих виробників відсутні умови для впровадження новітніх технологій утримання та годівлі тварин. Молоко, вироблене у господарствах населення, відповідає вимогам лише другого ґатунку, тоді як вироблене на великих сільськогосподарських підприємствах в основному реалізується вищим і першим ґатунком.

У 2017 році частка молока, придбаного переробними підприємствами у аграрних товаровиробників, становила 50,9% проти 48,3% у 2016 році, а частка сировини, придбаної в населення, скоротилась до 39,9% з 42,6%, відповідно. Однак в останні роки спостерігається тенденція щодо покращення якості молока. Так, частка молока екстра класу при закупівлі у всіх категоріях господарств у 2017 р. зросла з 3,2% до 4,4%, вищого ґатунку – з 20 % до 23 %. Відповідно, скоротилася частка молока нижчої якості: відсоток молока ІІ ґатунку зменшився з 34 % до 31 %. З молока, закупленого в корпоративному секторі, 9,8% - молоко екстра класу; 34,3% - молоко вищого ґатунку; і 34,3% - першого. В той же час, населення поставило на переробку 13,1% молока першого ґатунку та 82,6% другого.

Тенденція обсягів надходження молока на переробні підприємства знову змінилася: у 2017 р. порівняно з 2016 р. цей показник зменшився на 3,1 %. Аналіз якості молока показує, що аграрні підприємства збільшують виробництво молока вищої якості, адже це сприяє підвищенню їхньої рентабельності.

Одним із факторів стабільного розвитку галузі молочного скотарства є сприятлива цінова ситуація. Ціни на молочну сировину в Україні формуються під впливом трьох основних чинників: попиту з боку молокопереробних підприємств, сезонності виробництва і частково зміни основних виробничих витрат, що формують собівартість молочної сировини як для товаровиробника, так і з урахуванням можливих витрат переробних підприємств. Крім того, молокопереробні підприємства України через низьку якість сировини втрачають значні суми при реалізації молочної продукції на західному та російському ринках.

На зовнішньому ринку за сухі молочні продукти українські підприємства одержують за тонну на 300 - 400 доларів США менше, тому що на Заході, через низькі якісні показники, ця продукція використовується на технічні й кормові цілі. Також слід зважати на експортні ціни, попит на зовнішньому ринку та інші чинники.

Також до проблем, що вплинуть на подальший розвиток галузі, слід віднести відсутність гнучкої програми кредитування проектів, пов'язаних з будівництвом і реконструкцією ферм, вирощуванням молодого поголів'я худоби, недолік фахівців у галузі агрономії, ветеринарії, застосування малоефективних стратегій просування товарних марок, недостатня диверсифікація продукції.

Підвищити конкурентоспроможність вітчизняного молока та молочних продуктів, на наш погляд, можна комплексним підходом, насамперед виробляючи і постачаючи високоякісну сировину для переробки. Це можна досягти за рахунок створення власної сировинної бази шляхом розбудови ефективно діючих молочних кооперативів та оптимальної логістичної системи молочного ринку. Це, по-перше, дозволить виробляти молочну продукцію високої якості, яка йтиме на внутрішній ринок. По-друге, стане важливим чинником при ціноутворенні на ринку молочної продукції, оскільки на ринку спостерігається значний вплив посередницьких структур при закупівлі сировини і реалізації її на переробні підприємства.

Наприклад, при закупівлі молока посередниками закупівельна ціна його зростає в середньому на 15–30%, тому пряма реалізація молока кооперативами переробним підприємствам певним чином зменшать негативний вплив посередника на ринку. Яскравим прикладом є дві компанії в Україні, котрі нині працюють у цьому напрямі – «Данон» і «Мілкіленд». Кожна з них об’єднала понад 10-15 тис. одноосібників, створивши кооперативи. Відповідно вони матимуть якісніше й дешевше молоко з приватного сектора.

Також для успішного розвитку молочної індустрії в Україні бракує адекватної та стабільної державної підтримки, яка у молочній галузі є значно нижчою у порівнянні із іншими країнами-виробниками молочної продукції.

В Україні діє процес державної підтримки виробництва молока, який включає наступні механізми: повернення ПДВ за продане молоко, доплати за збільшення поголів’я корів, доплати за екологічно чисту сировину для виробництва дитячого харчування, доплати сільгоспвиробникам за реалізоване молоко класу «Екстра» і вищого сорту, пільгове кредитування проектів будівництва і реконструкції тваринницьких комплексів і ферм. На жаль, існуючий механізм виділення дотацій для сільськогосподарського виробника не став активним стимулятором розвитку аграрного виробництва і надалі зменшується кількість сільгоспвиробників, поголів’я молочного стада скорочується, якість молока не зростає.

Переробкою молока на Україні займається більше 300 підприємств, проте майже 80% ринку контролює 50 заводів, значна частина яких входить до складу великих холдингів.

Експерти вважають, що криза посилить вплив холдингів, оскільки дрібні та середні виробники будуть вимушені покинути ринок. В той же час, частки ринку провідних виробників не перевищують 6-9%, тобто фактично одинадцять компаній утримують 60,3% ринку, а решту -розподіляють між собою дрібні компанії і одиничні молокопереробні заводи.

На сьогодні найбільш впливовими на українському ринку молока та молочних продуктів є компанії Юнімілк Україна (ТМ «Био-Баланс», «Галактон», «Кремез», «Простоквашино», «Украинское»), Милкиленд-Україна (ТМ «7-я», «Добряна», «Коляда», «Крынка») та Вімм-Білль-Данн Україна (ТМ NEO, «Веселый молочник», «Домик в деревне», «Слов’яночка»). У 2016 році сумарна частка трьох найбільших компаній галузі на ринку становить 22%, а у 2017 році перша трійка гравців контролювала  21% ринку.

За трійкою лідерів йдуть такі виробники, як Геркулес (ТМ «Геркулес», «Добрыня», «Глечик», «Утречко»), Західна молочна група (ТМ Optimal, «Гурманіка», «Молочна родина»), Лакталіс-Україна (Lactalis Group) (ТМ «Фанні», «President»),  ТОВ «Люстдорф» (ТМ  «На здоровье», «Селянське», «Бурёнка», «Тотоша»), Рейнфорд (ТМ «Щодня»), Галичина (ТМ «Галичина», «Молочар», «Чабани»), комбінат Придніпровський (ТМ «Злагода»), група Danone (ТМ «Activia», «Actimel»).

Аналізуючи тенденції концентрації та інтеграції на українському молочному ринку необхідно відмітити, що найбільш інтенсивно процеси  злиття та поглинання   мали місце протягом 2006-2008 років. Це обумовлено швидким зростанням ринку, інвестиційною привабливістю, доступністю дешевого капіталу для поглинань, наявністю вільних коштів, доступністю кредитних ресурсів, високим попитом серед інвесторів. Експерти відмічають, що щорічно місткість вітчизняного ринку продукції з незбираного молока збільшувалася в середньому на 11%. Найбільш високі темпи приросту внутрішнього споживання були характерні для йогуртів  (23% в рік) та  сирних виробів (27% в рік ).

Сьогодні на ринку молочної продукції спостерігається активізація процесів консолідації активів, злиття, що сприяє зростанню ступеня концентрації. Наприклад,  французька група Danone, відомий виробник молочної продукції у світі, оголосила про злиття свого бізнесу в СНД з виробником аналогічної продукції – компанією «Юнімілк», що дозволить Danone стати найбільшим в Україні молочним холдингом з річним оборотом 1,5 млрд. євро, частка об’єднаної компанії на ринку молочних продуктів в Україні складе 12,2%. Мають намір об’єднатися компанії «Галичина» та «Західна молочна група»; компанія «Милкиленд-Україна» придбала частки в п’яти вітчизняних підприємствах (Миргородський сироварний комбінат, Перший Київський молочний завод, «Молдом», «Іскра», «Реверс»).

Водночас спостерігаються тенденції до дезінтеграції: наприклад акціонери великого виробника молочних продуктів компанії «Молочник» («Укрпродукт Груп», ТМ «Наш молочник», «Народний продукт», «Ваш молочник» та «Вершкова долина») прийняли рішення ліквідувати компанію у зв'язку з податковим тиском.

Необхідно відзначити, що складна структура ринку відкриває підприємствам широкі можливості для унікального позиціонування й забезпечення конкурентоспроможності, адже жодне молокопереробне підприємство не може бути успішним на всіх сегментах ринку молокопродуктів. Рівень диверсифікації й фінансові параметри діяльності підприємства, його партнерська база й інші чинники повинні забезпечувати цілісність функціонування й сприйняття споживачами образу та товарів кожного конкретного виробника.

Протягом останнього часу на внутрішньому ринку змінилася структура виробників молочної продукції: раніше в Україні переважали об’єднання, сформовані за територіальним принципом, які виробляли весь спектр молочної продукції, а сьогодні відбувається формування нових об’єднань, заснованих на принципі спеціалізації (виробництво продукції з незбираного молока, твердих сирів тощо). На нашу думку, у подальшому українська молочна галузь розвиватиметься шляхом утворення нових спеціалізованих об’єднань, відбуватиметься подальше поглинання невеликих заводів та формування інтегрованих об’єднань.

1. Крюкова І.О. Стратегія та механізми інноваційного розвитку молокопереробних підприємств: науково-практ. аспект: монографія / І.О. Крюкова. – Херсон: Грінь Д. С., 2013. – 520 с.

2. Чугаєвська С. В. Проблеми якості молочної продукції в умовах вступу України до СОТ [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua.