Вітюнін В.О., аспірант ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»

автор **Admin** Ср Лист 21, 2018 1:54 pm

В.О.Вітюнін, аспірант ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»

ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ НА ОСНОВІ КОМПЕТЕНТНІСНОГО ПІДХОДУ ДО ОЦІНКИ УПРАВЛІНСЬКОГО ПЕРСОНАЛУ

У сучасних умовах актуальним стає комплексне оцінювання персоналу підприємства, яке забезпечує не тільки підбір і відбір кваліфікованих працівників, але й подальше їх залучення до кадрового резерву, просування на управлінські посади.

На думку Петрової І. Л. методологія стратегічного управління персоналом, заснованого на компетенціях, містить такі взаємопов’язані аспекти:

- підхід до компетенцій як інтегрованої моделі трудової поведінки;

- підхід до компетенцій як потокової моделі;

- підхід до компетенцій як інструменту реалізації організаційної стратегії і трансляції корпоративної культури;

- підхід до компетенцій як засобу координації кадрової роботи, взаємозв’язку всієї сукупності практичних підходів до управління людьми [1].

Існуюча практика відбору, підготовки, перепідготовки і розвитку управлінських кадрів в цілому дозволяє забезпечити високий рівень їх професійної компетентності. Але залишається низка проблем, які пов’язані з прийняттям управлінських рішень, що засновані на комптетнісному підході,

Основи компетентносного підходу були закладені американським дослідником Д. Мак-Клелландом, який висунув думку про те, що наявність у співробітника диплома про вищу або середню професійну освіту не означає його відповідність посаді, що обіймається, або здібності до роботи. Подальший розвиток компетентностного підходу як найповніше був відображений в роботах Р. Бояциса [2] і Л. і С. Спенсеров [3].

У зв'язку з тим, що в діяльності організації виділяються три рівні - оперативний, тактичний і стратегічний, логічно було виділити і компетенції кадрів управління за тим же принципом.

Оперативні компетенції організації сприяють щоденному виконанню роботи і впливають на результат діяльності організації постійно. Оперативні компетенції управлінців – це знання, навички і дії працівника, що передбачені посадовою інструкцією.

Тактичні компетенції організації впливають на досягнення поставлених цілей і реалізуються в щоденних тактичних діях. Тактичні компетенції управлінських кадрів – це коло тактичних питань, які можуть бути вирішені керівником в рамках і поза рамками його посади в організації.

Стратегічні компетенції – це стратегічно значущі для організації, визначені напрямки діяльності, в яких вона найбільш сильна. Для управлінських кадрів стратегічні компетенції - це знання, навички, уміння і здібності, які істотно відрізняють одних управлінців від інших і формують ключові компетенції для організації. Стратегічні компетенції мають бути добре розвинені у вищого керівництва, вони приносять найбільш високий прибуток, і виявляються в довгостроковій перспективі [4].

Управлінські рішення на сонові комптентнісного підходу до оцінки управлінського персоналу перебачає розгляд сутності управлінського рішення як основної ланки менеджменту.

Управлінське рішення – це початковий і основний момент в організації діяльності кожного керівника. У зв'язку з цим управлінське рішення може розглядатися як основний зміст процесу управління і важливий інструмент системного підходу до керованого об'єкту. Кожне підприємство є не тільки виробником продукції, але й складовою частиною суспільства. Тому при прийнятті управлінського рішення необхідно враховувати не тільки економічну сторону діяльності, а сукупність соціальних, ідеологічних, моральних та інших відносин.

Прийняття рішення є основою управління. Своєчасно прийняте науково-обґрунтоване рішення стимулює виробництво, а слабке, або несвоєчасно прийняте – знижує результативність праці. Відповідальність керівника за прийняття рішень дуже висока, особливо службовців державного рівня. Керівник не має права приймати непродуманих і необґрунтованих рішень.

Потреба в прийнятті рішень обумовлюється як зовнішніми, так і внутрішніми обставинами. Імпульсом до прийняття управлінського рішення є необхідність ліквідувати проблем, зменшити її актуальність. Основними причинами виникнення проблем є наступні [5, с. 296-312]:

недосконалі принципи діяльності організації;

помилкові критерії оцінки діяльності організації, підрозділу або окремого працівника;

порушення процесу досягнення поставленої цілі з помилкової або ініційованої причини;

непередбачувані обставини (стихійні лиха, техногенні катаст-рофи, політичні та економічні катаклізми).

Для оцінки управлінського персоналу на основі компетентнісного підходу та потім прийняття управлінського рішення необхідно сформувати організаційний механізм (рис. 1).

Вітюнін В.О., аспірант ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» 69cae42bd03fb1ebd3372a3eeb16cdec-full

Рис. 1.Організаційний механізм управлінських компетенцій при формуванні управлінських рішень

Отже, компетентнісний підхід до оцінки управлінського персоналу є дієвим інструментом ефективних управлінських рішень, які забезпечують конкурентоспроможність та ефективність господарської діяльності загалом.

Список використаних джерел

1. Петрова І.Л. Стратегічне управління людськими ресурсами : навч. посіб. / І.Л. Петрова. – К.: КНЕУ, 2013. – 466 с.

2. Спенсер-мл. Лайл М. Компетенции на работе / Лайл М. Спенсер-мл., Сайн М. Спенсер; пер. с англ. - М.: HIPPO, 2005. – 384 с.

3. Коул Д. Управление персоналом в современных организациях / Дж. Коул; пер. с англ. Н.Г. Владимирова. – М.: Вершина, 2004. – 352 с.

4. Скібіцька Л.І. Організація праці менеджера. Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2010. – 360 с.

5. Рульєв В. А. Менеджмент. Навч. Посіб Рульєв В. А., Гуткевич С. О. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 312 с.