Царан О.В., студентка групи ЕП м ПВ – 51 ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ „СТРАТЕГІЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ”
Економіка сьогодні: проблеми моделювання :: Формування механізмів та систем стратегічного розвитку підприємств.
Сторінка 1 з 1
Царан О.В., студентка групи ЕП м ПВ – 51 ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ „СТРАТЕГІЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ”
О.В. Царан, студентка групи ЕП м ПВ – 51
ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»
СУТНІСТЬ ПОНЯТТЯ „СТРАТЕГІЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ”
Розвиток економіки, щоб бути ефективним, має бути прогнозованим. Таким чином розробляються стратегії економічного розвитку.
Стратегія економічного розвитку, розроблена крізь призму соціальних потреб, буде найуспішнішою і за умов її реалізації виведе країну на найвищі світові рейтинги за економічними і соціальними показниками. Стратегія є головним напрямом руху країни чи конкретного підприємства до певної мети. Це є бажана позиція, конкретизована у показниках.
У таблиці 1 наведено визначення поняття "стратегія" різними авторами.
Таблиця 1
Визначення поняття "стратегія"
Вчені | Визначення терміна |
З. Шершньова | Стратегія – це конкретизована у певних показниках позиція в середовищі, яку займає підприємство, це своєрідний погляд на внутрішнє і зовнішнє се- редовище і спроба знайти шляхи ефективного пристосування до зовнішніх, неконтрольованих фірмою факторів, а також проведення необхідних змін елементів та їхніх комбінацій внутрішнього середовища [15]. |
Л. Швайка | Стратегія – це узагальнена модель майбутнього стану економіки та плано- вих дій щодо його досягнення, яка встановлює основні напрями, цілі та пріоритети діяльності, визначає критичні ресурси та необхідні нововведен- ня, містить засоби реалізації пріоритетів та індикатори досягнення планованого результату [14]. |
С. Чистов | Стратегія – це детальний, усебічний комплексний план, спрямований на втілення місії організації (держави) [13]. |
Б. Мізюк | Стратегія – це складний і потенційно потужний інструмент, за допомогою якого сучасне підприємство може протистояти швидким і непередбачува- ним змінам середовища [10, с. 10]. |
К. Андрюс | Стратегія – цілеспрямовані рішення, які визначають і розкривають цілі компанії; приводять до розроблення принципових планів і політик організації, які спрямовані на досягнення цілей; визначають рамки ділової активності компанії і тип людської та економічної організації; визначають природу економічного та неекономічного вкладу, який компанія намагається зробити задля своїх власників, працівників, клієнтів і громадськості [5]. |
Дж. Б. Куін | Стратегія – це спосіб поведінки або план, який інтегрує основні цілі організації, норми та дії в єдине ціле, допомагає спрямовувати та розміщувати ресурси унікальним чином, який заснований на відносних внутрішніх перевагах і недоліках організації, очікуваних змінах в оточенні та пов'язаних з ними діями конкурентів [5]. |
А. Чандлер | Стратегія – встановлення основних довгострокових цілей і намірів організації, а також напряму дій і ресурсів, які необхідні для досягнення цілей [5]. |
Г. Ансофф | Стратегія – набір правил для прийняття рішень, якими організація керується у своїй діяльності [5]. |
Б. Карлоф | Стратегія – узагальнююча модель дій, необхідних для досягнення встановлених цілей шляхом координації і розподілу ресурсів компанії [8]. |
М. Портер | Стратегія – аналіз внутрішніх процесів та взаємодій між різними складовими організації для того, щоб визначити як і де додається цінність, позиціонування організації щодо галузевого середовища [12]. |
А. Мескон | Стратегія – комплексний план, сформований для здійснення місії організації та досягнення її цілей [5]. |
Стратегія – це сукупність дій визначення способу передбачити майбутнє, визначити можливі шляхи негативного впливу на країну і заходи для його запобігання, а також розроблення методів для досягнення вищого показника економічного та соціального рівня розвитку.
Варто зауважити, що поняття «розвиток» та «зростання» є взаємопов’язаними, проте відрізняються за сутністю. Зростання підприємства характеризується збільшенням обсягів виробництва, розширенням асортименту продукції, збільшенням чисельності працівників. Тобто зростання викликає якісні перетворення на підприємстві й сприяє його розвитку.
Ріст і розвиток, на думку Р. Акоффа, – не одне й те саме. Ріст може відбуватися з розвитком або без нього. Здебільшого зростання означає підвищення розмірів або кількості об’єктів. Обмеження зростання не обмежує розвиток. Розвиток – це процес, в якому збільшуються можливості й бажання індивіда задовольняти свої бажання та потреби інших людей. Воно більшою мірою стосується того, як багато може зробити людина або організація, ніж того, чим вони вже володіють, якого економічного стану або рівня досягли до певного періоду свого існування [10].
С. Мочерний визначає економічний розвиток як незворотні, закономірні зміни технологічного способу виробництва (спосіб виробництва, що базується на техніко-економічному поєднанні речових і особистісних факторів виробництва, комплексі техніко-технологічних відносин між речовими елементами продуктивних сил у системі техніко-економічних відносин) [6, с. 623]. Проте, на відміну від економічного розвитку, для економічного зростання наведені вище ознаки нехарактерні, оскільки зростання може перериватись економічним спадом. Економічне зростання без урахування його зворотного характеру є складовою економічного розвитку, поступово нагромаджує для нього зміни, що зумовлюють появу сутнісних пepeтворень [6, с. 213].
В. Геєць з огляду на те, що зростання є показником розвитку економіки, однією з найважливіших її характеристик, стверджує, що «... у сучасній економічній теорії під економічним зростанням розуміють не короткочасні злети і падіння реального обсягу виробництва щодо природного значення, а довгострокові зміни природного рівня реального обсягу виробництва, пов’язані з розвитком продуктивних сил на довгостроковому інтервалі ...». Тобто автор, характеризуючи «зростання» тими самими ознаками, що й «економічний розвиток», фактично ототожнює їх [9, c. 6].
Н. Афанасьєв, В. Рогожин, В. Рудика розглядають поняття «розвиток підприємства» як об’єктивну зміну тільки якісних характеристик системи, зумовлену як фундаментальними законами природи (єдності й боротьби протилежностей, переходу кількість у якість, розвитку суспільства по спіралі і нагору), так і закономірностями функціонування конкретних систем (старіння устаткування, нагромадження досвіду і знань працівниками, виснаження природних ресурсів), за якої формуються нові властивості системи [1, c. 27].
В. Довбенко зауважує, що розвитком треба вважати процес зміни стану об’єкта поліпшенням (вдосконаленням) його характеристик та якісного, кількісного нарощення параметрів [4, с. 500].
Підсумовуючи розглянуте вище, можна стверджувати, що економічний розвиток – це процес якісних і кількісних змін господарської діяльності, що дає змогу підприємству підвищувати результативність своє діяльності шляхом ефективного використання усіх наявних ресурсів. Стратегія економічного розвитку – це набір рішень, розроблених виходячи з можливостей країни та її поточного стану, що в перспективі забезпечить вихід держави на нові ринки збуту, зміцнення власної валюти, покращення рівня життя населення, збільшення експорту товарів, прискорення власного виробництва, зниження енергетичної залежності.
Список літератури
1. Афанасьев Н.В. Управление развитием предприятия: [монография] / Афанасьев Н.В., Рогожин В.Д., Рудыка В.И. – Х. : Издательский дом «ИНЖЭК», 2003. – 184 с.
2. Богатирьов І.О. Управління розвитком підприємства (за матеріалами малих підприємств меблевої промисловості України): автореф. дис. канд. екон. наук: 08.06.01 / Європейський ун-т фінансів, інформаційних систем, менеджменту і бізнесу. – К., 2004. – 22 с.
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь:ВТФ «Перун», 2003. – 1440 с.
4. Довбенко В.І. Перспективні проблеми розвитку підприємств / Довбенко В.І. – II Щорічник наукових праць: Соціально-економічні дослідження в перехідний період. – Львів, 2003. – 507 с.
5. Довгань Л.Є. Стратегічне управління : навч. посібн. / Л.Є. Довгань, Ю.В. Каракай, Л.П. Артеменко. – К. : Центр навч. літри, 2009. – 440 с.
6. Економічна енциклопедія: у трьох томах. Т.3 / Редкол.: С.В. Мочерний (від. ред.) та ін. – К.: Вид. центр «Академія», 2002. – 952 с.
7. Запасна Л. С. Економічна сутність розвитку підприємства [Електронний ресурс] / Л. С. Запасна – Режим доступу: [url=http://www.nbuv.gov.ua/Articles/Kultnar/knp96/knp96_33- 37.pdf]http://www.nbuv.gov.ua/Articles/Kultnar/knp96/knp96_33- 37.pdf[/url].
8. Карлофф Б. Деловая стратегия : пер. с англ. / Б. Карлофф. – М. : Изд-во "Экономика", 1991. – 239 с.
9. Контролювання та регулювання економічного розвитку підприємства: проблеми, методологічні та прикладні аспекти: монографія / О.Є. Кузьмін, С.В. Князь, Н.О. Шпак, В.А. Новицький. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2006. – 148 с.
10. Мізюк Б.М. Стратегічне управління : підручник. – Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. – Львів : Вид-во "Магнолія плюс", 2006. – 392 с
11. Організація, розвиток виробництва на підприємстві [Електронний ресурс]: / Режим доступу: http://www.paragononstate.com,
12. Портер М. Стратегія конкуренції : пер. з англ. / М. Портер. – К. : Вид-во "Основи", 1998. – 236 с.
13. Чистов С.М. Державне регулювання економіки : навч. посібн. / С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін. – К. : Вид-во КНЕУ, 2000. – 316 с.
14. Швайка Л.А. Державне регулювання економіки : навч. посібн. / Л.А. Швайка. – К. : Вид-во "Знання", 2006. – 435 c.
15. Шершньова З.Є. Стратегічне управління : підручник / З.Є. Шершньова. – Вид. 2-ге, [пе- рероб. та доп.]. – К. : Вид-во КНЕУ, 2004. – 699 с.
Економіка сьогодні: проблеми моделювання :: Формування механізмів та систем стратегічного розвитку підприємств.
Сторінка 1 з 1
Права доступу до цього форуму
Ви не можете відповідати на теми у цьому форумі