Тищенко С.І., доцент Миколаївський національний аграрний університет, Ю.С.Смольянінов, магістр Миколаївський національний аграрний університет СИСТЕМНИЙ ТА СИТУАЦІЙНИЙ ПІДХОДИ ДО ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ В ДІЯЛЬНОСТІ АГРОЛАБОРАТОРІЙ

Прийняття рішення являється альтернативним вибором кожного менеджера. Щоб знайти правильні шляхи вирішення проблеми, менеджер не повинен прагнути до негайного її вирішення, та це практично і неможливо, а повинен вжити відповідних заходів по вивченню причин виникнення проблеми на основі наявної внутрішньої і зовнішньої інформації.

Як зазначено вище, рішення - це вибір альтернативи. Це, по суті справи, відповідь на ряд питань. У сьогоднішньому складному, мінливому світі організацій багато альтернативи знаходяться у розпорядженні менеджерів і, щоб сформулювати мету перед групою людей і добитися її досягнення, необхідно дати відповіді на численні запитання. Кожна управлінська функція пов'язана з кількома загальними, життєво важливими рішеннями, що потребують втілення в життя [2].

Сільське господарство, більше ніж інші галузі народного господарства, залежить від кліматичних умов, що безпосередньо впливають на організацію виробництва та управління ним. Природно- кліматичні умови є визначальним чинником спеціалізації сільськогосподарського виробництва, а це зумовлює специфіку його організації.

На відміну від промисловості, в сільському господарстві робочий період не збігається з періодом виробництва, що пояснюється тим, що виробничий період тут – це час, коли процес здійснюється за безпосередньої участі людини й часу, що проходить під дією природних чинників. Така особливість сільського господарства накладає свій відбиток на процес організації виробництва і відповідно на прийняття управлінських рішень. Це стосується організації використання трудових ресурсів та розподілу робочого часу за місяцями і виробничими циклами.

 Оскільки  сама специфіка діяльності  аграрної лабораторії спонукає до прийняття  швидких та ефективних рішень,  колективний метод більше підходить для постановки планів на місяць або квартал (короткочасний робочий період). При цьому системний підхід до прийняття управлінських рішень в діяльності агролабораторій передбачає визначення основних елементів в організації та необхідність її адаптації до умов системи більш високого рівня, частиною якої вона є.

Ситуаційний підхід один з найбільш перспективних у сучасному управлінні. З одного боку, ситуаційний аналіз належить до найбільш розроблених інструментів послідовного, комплексного аналізу ситуацій прийняття важливих управлінських рішень. З іншого - дозволяє виявити основні тенденції та впливи на динаміку розвитку ситуації.

В управлінні сільським господарством кожен керівник повинен пам'ятати, що його рішення має бути проблемним для всіх членів колективу як у прийнятті, так і у втіленні рішення в життя. Не слід забувати й про тих, кого рішення може стосуватися побічно, але з  ким необхідно  проконсультуватися і чиї врахувати інтереси. Організація обговорення проблеми повинна бути одночасно і демократичною, і ефективною. При розробці та прийнятті рішення лідер повинен здійснювати керівництво, уникаючи авторитаризму, обмеження демократії.

На перший погляд,  системні рішення організаційно громіздкі і поглинають багато часу, одноосібно їх вирішувати простіше і швидше. Але переваги  системних методів вирішення проблем не заперечливі. Рішення, прийняте колегіально, демократичне і висловлює думку всіх. Рішення, прийняте всіма, накладає колективну відповідальність за його виконання. Сумісне прийняття рішень може здійснюватися тільки в демократичній атмосфері.

Якщо колективне співробітництво пронизує всю структуру, тобто якщо керуючий нижчого рівня бере участь в рішеннях вищого, то він, знаючи потреби своїх підлеглих, зможе відповідально вплинути на ці рішення так, щоб вони стали більш прийнятними для виконання. Колективні форми групової роботи можуть бути різними: засідання, збори, робота в комісії тощо. Найбільш поширений метод колективної підготовки управлінських рішень — «мозковий штурм» або «мозкова атака».

Якщо необхідно вирішити складну проблему в діяльності агролабораторії, то збирається група  фахівців, які пропонують свої рішення цієї проблеми. Основна умова «мозкової атаки» - це створення обставин, сприятливих для вільного генерування ідей. Щоб цього домогтися, забороняють відкидати або критикувати ідею, якою б фантастичною вона не була. Всі ідеї записуються, а потім аналізуються спеціалістами.

На сьогоднішній день,  ми часто використовуємо неформальні методи прийняття рішень, або як їх ще називають евристичні. Вони грунтуються в цілому на інтуїції та ентузіазмі одного керівника, їхня перевага полягає в оперативності прийняття, але ж сам недолік полягає у тому, що іноді інтуїція може підвести керівника і це спричинить до помилкових рішень. При розробці та ухваленні рішення керівник повинен уникати авторитаризму та демократії спиратися на досвід своїх колег та підлеглих.

Так як сама діяльність  аграрної лабораторії спонукає до прийняття  швидких та ефективних рішень, колективний метод більше підходить для постановки планів на тиждень, місяць або квартал (короткочасний робочий період).

Кліматичні умови, строки сівби, обробітку грунту та збору врожаю дуже сильно впливають на методи прийняття управлінських рішень. Саме тому більшість агролабораторій застосовують запрограмовані рішення, типові частіше за все для повторюваних ситуації, приймаються з дотриманням конкретної послідовності етапів. Нові або складні ситуації вимагають незапрограмованих рішень, в цьому випадку керівник сам вибирає процедуру прийняття рішень.

Саме ситуаційний аналіз прийняття управлінського рішення передбачає, що, хоча в діяльності організацій є багато чого спільного, кожна ситуація індивідуальна й управлінське рішення необхідно приймати конкретно для ситуації та для об'єкта управління в цей момент.

Рішення можуть прийматися за допомогою інтуїції, думки або методом раціонального вирішення проблем. Останній сприяє підвищенню ймовірності прийняття ефективного рішення в новій складній ситуації.

Етапи раціонального розв'язання проблем - діагноз, формулювання обмежень і критеріїв прийняття рішень, виявлення альтернатив, їх оцінка, остаточний вибір. Процес не є завершеним, поки через систему зворотного зв'язку не буде засвідчений факт реального розв'язання проблеми завдяки зробленому вибору [1].

Середовище прийняття рішень варіюється в залежності від ступеня ризику. Умови визначеності існують, коли керівник точно знає результат, який буде мати кожен вибір. В умовах ризику ймовірність результату кожного рішення можна визначити з відомою вірогідністю. Якщо інформації недостатньо для прогнозування рівня ймовірності результатів залежно від вибору, умови прийняття рішення є невизначеними. В умовах невизначеності керівник на основі власного судження має встановити ймовірність можливих наслідків.

В ім'я користі рішення слід приймати швидко, але не випереджаючи час. Отримання додаткової інформації вимагає часу і грошей, а оскільки здатність людини засвоювати і використовувати її обмежена, така інформація не завжди сприяє прийняттю рішень. Керівник повинен вирішити - чи виправдає вигода від більш якісного вирішення витрати на отримання додаткової інформації.

Як проблему можна розглядати також потенційну можливість. Наприклад, активний пошук способів підвищення ефективності якогось підрозділу, навіть якщо справи йдуть добре, буде випереджувальним управлінням. У цьому випадку  усвідомлюється сутність проблеми та ступінь   одержання вигоди при різних варіантах розвитку подій.  Фахівець з управління Пітер Друкер підкреслює це, вказуючи, що вирішення проблеми тільки відновлює норму, результати ж «повинні бути наслідком використання можливостей».

Повністю визначити проблему часто важко, оскільки всі частини організації взаємопов'язані. Правильно визначити проблему - значить наполовину вирішити її, але це важко універсальним способом застосовувати до організаційних рішень. У результаті, діагноз проблеми сам по собі часто стає процедурою в кілька кроків з прийняттям проміжних рішень [4].

Після прийняття рішення та в період, коли воно почало діяти, ще однією фазою, що включає системний та ситуаційний підходи до прийняття управлінського рішення, є встановлення зворотного зв'язку. За Харрісоном: «Система відстеження і контролю необхідна для забезпечення узгодження фактичних результатів з тими, що очікувалися в період прийняття рішення». На цій фазі відбувається вимір і оцінка наслідків рішення або зіставлення фактичних результатів з тими, які керівник сподівався отримати. Зворотній зв'язок - тобто надходження даних про те, що відбувалося до і після реалізації рішення - дозволяє керівнику скорегувати його, поки організації ще не нанесено значного збитку. Оцінка рішення керівництвом виконується, перш за все, за допомогою функції контролю.

В ході роботи необхідно проявляти гнучкість при виникненні нових чинників і проводити переоцінку отриманих результатів, а в деяких випадках міняти ідеї, що лежать в основі рішення. Такі переоцінки отриманих результатів не можна вважати марною тратою праці і часу. Звичайно, постійно змінювати цілі, шляхи і засоби їх досягнення неприпустимо,адже це заважатиме чіткій орієнтації. Але не менш небезпечні формальне ставлення до поставленого завдання і наполегливе прагнення вирішити її всупереч реальному ходу подій.

Діяльність будь-якої агролабораторії складається з двох нероздільних процесів: процесу управління, який полягає в реалізації функцій планування, організації діяльності, мотивації, контролю, і керованого процесу, який складається з безлічі взаємозалежних операцій, спрямованих на досягнення цілей організації. Процес управління в агролабораторії - це діяльність керівників і адміністративного апарату, що складається в реалізації функцій управління організацією з метою забезпечення максимальної або необхідної ефективності керованого процесу.  

Таким чином, системний та ситуаційний підходи до прийняття управлінських рішень в діяльності агролабораторій надаватимуть можливість не лише прийняття важливого рішення  з  численними  подальшими рішеннями, а й матиме суттєвий вплив   на всі сегменти організації. Ефективно працюючий керівник повинен розуміти взаємозалежність рішень і вибирати альтернативи, які вносять найбільший внесок у справу досягнення загальних цілей організації.

Прийняття управлінських рішень є дуже важливим фактором у діяльності будь-якої сучасної  організації, а без правильного прийняття управлінських рішень, ефективного керівництва навряд чи можливе її процвітання.

Список використаних джерел

1. Василенко В. А. Теорія і практика розробки управлінських рішень: [навч. посібник] / В. А. Василенко – К.: ЦУЛ, 2002. – 420 с.

2.Осініна Л. Ситуаційний менеджмент : Конспект лекцій/ Лідія Осініна,; Відп. ред. О.Л. Дінькова; Європейський університет. – К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2006. – 109 с.

3.Прийняття управлінських рішень. Навч. посіб./ за ред. Ю. Є. Петруні. – 2-ге вид. – К.: Центр учбової літератури, 2011. – 216 с.

4.Терещенко С.І. Ефективність прийняття управлінських рішень в умовах інтелектуалізації праці / С.І.Терещенко// Економіка АПК- 2017. - №1. – с.74-80.