Яріш О.В. доцент ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» Кучерук В. М., Мамонова Ю.Е., магістри спеціальності «Фінанси, банківська справа та страхування»МОДЕРНІЗАЦІЯ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ БАНКІВ

автор **Admin** Ср Лист 21, 2018 4:01 pm

Яріш О.В., к. е. н., доцент

ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»

Кучерук В. М., Мамонова Ю.Е., магістри спеціальності «Фінанси, банківська справа та страхування», освітньої програми «Фінанси і кредит»

ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»

МОДЕРНІЗАЦІЯ ПІДХОДІВ ДО ОЦІНКИ КРЕДИТОСПРОМОЖНОСТІ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ БАНКІВ

В умовах затяжної системної фінансово-економічної кризи ефективність господарювання та сталий економічний розвиток підприємницьких структур особливо гостро залежить від управлінських рішень, у сфері фінансування господарської діяльності, зокрема за рахунок кредитування. В таких умовах підвищуються вимоги до результативності кредитної діяльності банківських установ та більшої актуальності набуває створення якісно нового інформаційного забезпечення управління кредитним ризиком, одним з основних інструментів якого є оцінка кредитоспроможності позичальника. Формування такої системи, своєю чергою, актуалізує системне дослідження теоретичних та організаційно-методичних аспектів аналізу кредитоспроможності підприємства позичальника з позиції сучасних потреб управління кредитним ризиком банку.

Компаративний аналіз сучасних методів і підходів до оцінки кредитоспроможності підприємств, які широко застосовуються у вітчизняній та зарубіжній практиці, дає змогу виділити основні їх недоліки.

Найбільш поширеними у практиці вітчизняних комерційних банків є комплексні моделі оцінки кредитоспроможності, що є симбіозом методів коефіцієнтного аналізу та методів рейтингової оцінки. Проте, методи коефіцієнтного аналізу ігнорують інформацію про репутацію позичальника, його кредитну історію, забезпечення кредиту, рівень інвестиційної привабливості тощо, та з огляду на неоднорідність тенденцій фінансових показників, що аналізуються, не дозволяють сформулювати чіткий висновок щодо рівня фінансової спроможності позичальника. Методи ж рейтингової оцінки характеризуються суб’єктивізмом оцінки рівня менеджменту та якості активів.

Отже, особливо актуальним є впровадження і застосування в Україні звітності про сталий розвиток. Дотримання принципів сталого розвитку, з одного боку, можна вважати основою досягнення конкурентної переваги підприємства, а з іншого – головною платформою для відображення позитивних і негативних аспектів організаційної діяльності, що забезпечує формування об’єктивної інформаційної бази управлінських рішень для вітчизняних банків.

Необхідність урахування нефінансових показників при складанні публічних звітів була визнана практикою діяльності великих компаній на міжнародних ринках.

Реалії сьогодення в Україні вказують на те, що лише деякі українські компанії вважають за необхідне та мають можливість складати звіт про сталий розвиток. Проте, його впровадження і застосування – це великий крок у бік європейських стандартів ведення бізнесу прозоро та відповідально та є сигналом банківській установі про те, що компанія має довгостроковий план розвитку, піклується про свою репутацію, а значить, заслуговує на довіру.

Обмежуючись вимогами універсального стандарту GRI 102 «Загальні вимоги до розкриття інформації», введення якого заплановано з 1 липня 2018 року, нами був проведений аналіз якісного складу інформації, яка має міститься у нефінансовій звітності компанії [3]. У звітності зі сталого розвитку має бути представлено інформацію, систематизовану у 5 груп: організаційний профіль; стратегія; етика і організаційна цілісність; управління; взаємодія із зацікавленими сторонами; застосування звітності [4].

Основними перевагами впровадження у практику оцінки кредитоспроможності вітчизняними банками звітності про сталого розвитку українських компаній – потенційних позичальників є:

- підвищення рівня об’єктивності і достовірності результатів оцінки фінансової спроможності позичальника, що реалізовано через підвищення інформаційної відкритості компанії, покращення її ділової репутації. Адже, як свідчить світовий досвід, включення у звітність компанії інформації про ініціативи в сфері сталого розвитку дозволяє переконати потенційних кредиторів та інвесторів у високому рівні конкурентоспроможності компанії і низькому рівні зовнішніх і внутрішніх ризиків, що виникають в процесі її функціонування[3];

- підвищення вартості компанії (капітальні вкладення інституційних інвесторів у компанії, які складали звіт зі сталого розвитку забезпечували зростання ціни їх акцій в середньому на 4,4% у рік [2]).

Список використаних джерел

1. Оцінка кредитоспроможності та інвестиційної привабливості суб’єктів господарювання: монографія/ О.А. Єпіфанов, Н.А. Дехтяр, Т.М. Мельник, І.О. Школьник та інш. // за редакцією доктора економічних наук О.А. Єпіфанова. – Суми: УАБС НБУ, 2007. – 386 с.

2. Преимущества отчетности в области устойчивого развития. Исследование компании EY и Центра корпоративного гражданства Бостонского колледжа [Электронный ресурс] – Текст. і граф. дані. – Режим доступу: [url=http://www.ey.com/Publication/vwLUAssets/EY-Value-of-Sustainability-RUS/$FILE/ EY-Value-of-Sustainability-RUS.pdf]http://www.ey.com/Publication/vwLUAssets/EY-Value-of-Sustainability-RUS/$FILE/ EY-Value-of-Sustainability-RUS.pdf[/url] – (дата звернення: 08.10.16) – Назва з екрана.

3. Яріш О.В. Новації у звітності в сфері сталого розвитку за стандартами GRI / О.В. Яріш, В.О. Подольська //Науковий вісник Полтавського університету економіки і торгівлі. Серія «Економічні науки». – Полтава: ПУЕТ, – 2016. – № 5(52). – С. 39-44.

4. GRI 102: General disclosures 2016 [Електронний ресурс]/ Global Reporting Initiative: [офіц. веб-сайт]. – Текст. дані. – Режим доступу: https://www.globalreporting.org/standards/gri-standards-download-center/ – (дата звернення: 12.10.18) – Назва з екрана.