Вороніна В.Л., к.е.н. Полтавська державна аграрна академія А.І. Мілька, к.е.н. ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі УЗАГАЛЬНЕННЯ ФАКТОРІВ ЗАГРОЗ ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ ПІДПРИЄМСТВ

автор **Admin** Ср Лист 21, 2018 1:55 pm

В.Л. Вороніна, к.е.н.
Полтавська державна аграрна академія
А.І. Мілька, к.е.н.
ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі

УЗАГАЛЬНЕННЯ ФАКТОРІВ ЗАГРОЗ

ЕКОНОМІЧНІЙ БЕЗПЕЦІ ПІДПРИЄМСТВ

Сучасні умови функціонування підприємств обумовлені високим ступенем нестабільності та нестійкості, що пов’язано з ситуацією, яка склалася під впливом загальносвітової економічної кризи. Це викликає загальне зниження рівня економічної безпеки підприємств, а отже, і можливості забезпечення їх сталого розвитку. У зв’язку з цим, проблема забезпечення економічної безпеки підприємств стає дуже актуальною і потребує вирішення багатьох питань. У своїй діяльності підприємство формує і налагоджує різноманітні зв’язки з іншими суб’єктами господарювання, державними і муніципальними органами влади. Тому виявлення факторів ризику, небезпек і загроз – одне з найбільш важливих завдань забезпечення економічної безпеки.

В сучасній теорії безпеки виділяють декілька ступенів деструктивних факторів впливу на економічну безпеку: ймовірність виникнення обстановки, здатної породити небезпеку (поява зони ризику); провокаційні дії або засіб тиску (виклик); реальна можливість заподіяти зло, завдати шкоди (небезпека); намір завдати шкоди або ненавмисний небезпечний збіг обставин (загроза) [1].

Чинники, що формують відповідний рівень економічної безпеки підприємства, різноманітні, і в кожній галузі виробництва мають свою специфіку. Однак є загальні, типові чинники, що впливають на рівень економічної безпеки підприємства незалежно від форм власності та галузі виробництва [2].

Проведені дослідження дозволили виділити наступні групи факторів загроз і небезпек, які мають внутрішній характер, і пов’язані з господарською діяльністю суб’єктів господарювання і роботою його персоналу:

– виробничого значення: позапланові зупинки обладнання; аварії; вимушене переналагодження обладнання; перебої в постачанні енергоресурсами, водо-, теплопостачанні; подовження термінів ремонту устаткування у порівнянні із запланованими; порушення вентиляції; непідготовленість інструментального господарства; вихід з ладу обчислювальної техніки та ін.;

– пов’язані з персоналом підприємства: невідповідний рівень кваліфікації кадрів, освітній рівень керівників; недостатня сумлінність співробітників служби персоналу; низька якість підбору персоналу підприємства; невірна оцінка кваліфікації кадрів та їх низька компетентність; погіршення кваліфікованого складу керівництва та персоналу; наявність неефективної системи мотивації персоналу; відтік кваліфікованих кадрів; низький рівень дисципліни і самосвідомості персоналу;

– пов’язані з інформаційними ресурсами: невідповідний рівень інформаційного забезпечення та захисту інформації; порушення режиму збереження конфіденційної інформації;

– у сфері планування: невідповідна якість планування та прийняття рішень; істотні упущення та суттєві помилки в тактичному і в стратегічному плануванні, пов’язані з: неправильним вибором цілей, напрямків розвитку, неправильною оцінкою можливостей підприємства, вибором ресурсів, помилками в прогнозуванні змін зовнішнього середовища;

– пов’язані із зовнішнім середовищем підприємства: вибір ненадійних партнерів, постачальників та інвесторів; несплата споживачем відвантаженої продукції або виконаного обсягу робіт; небезпека недружнього злиття і поглинання;

– пов’язані з конкурентною позицією: відсутність і недостатня обґрунтованість системи цілей та стратегії розвитку; недотримання традицій; падіння репутації та іміджу; невідповідність конкурентного статусу (ресурсного, виробничого, збутового потенціалів) системі цілей і стратегії розвитку;

– пов’язані зі збутовою, маркетинговою стратегією і політикою: відсутність або недостатня обґрунтованість маркетингових програм і прогнозів збуту; нераціональна сегментація ринку; звуження ринків збуту; необґрунтованість товарної, цінової, збутової та комунікаційної політик; низький рівень управління якістю продукції;

– екстенсивні фактори виробництва: недоцільне скорочення засобів, предметів праці, робочої сили, що використовуються; зменшення часу використання засобів праці і робочої сили; збільшення тривалості обороту оборотних виробничих фондів; збільшення непродуктивного використання засобів і предметів праці та робочої сили;

– інтенсивні фактори виробництва: зниження рівня технічності і технологічності виробництва; зниження якісних характеристик засобів і предметів праці, кваліфікації робочої сили; зниження ефективності використання ресурсів; уповільнення оборотності основних і оборотних виробничих фондів; застосування застарілого обладнання; використання застарілих технологій і методів організації виробництва, праці та управління;

– у сфері фінансового менеджменту: погіршення фінансового стану, касової, податкової і платіжної дисципліни; незадовільна структура балансу; зниження рівня фінансової стійкості, ліквідності і платоспроможність підприємства; низький рівень інвестиційної привабливості; високий коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу;

– у сфері виробничого менеджменту: надмірна концентрація виробництва; обмежена номенклатура господарського портфеля; нераціональна організаційна структура управління, виробнича структура і форма спеціалізації; низький рівень організації виробництва; недостатній рівень технологічної дисципліни; обмежена інноваційна діяльність; згортання НДДКР та інвестицій в розвиток; низька адаптивність підприємства; неефективність системи внутрішнього контролю;

– правові фактори: низький рівень юридичного забезпечення та експертизи договорів і контактів підприємства; недостатня патентна захищеність;

– форс-мажорні фактори: аварії; пожежі; вибухи.

Як показали дослідження, факторів небезпек і загроз та інших деструктивних обставин, які можуть вплинути на фінансово-господарські результати діяльності суб’єктів господарювання, багато. Значимість тих чи інших факторів впливу може з часом змінюватися.

Підсумовуючи вищевикладений матеріал, можна зазначити наступне. Забезпечення економічної безпеки багато в чому залежить від того, як підприємство буде протистояти впливу зовнішніх і внутрішніх факторів загроз та небезпек. Щоб запобігти негативним наслідкам загроз економічній безпеці підприємства чи мінімізувати цей вплив, треба заздалегідь попіклуватися про вибір заходів та методів, що забезпечать виявлення ризикованої ситуації та ліквідацію її причини на самому початку.

Список використаних джерел

1. Вівчар О. І. Прагматизм прискорення бізнесу при моніторингу його економічної безпеки в контексті трансформаційних змін [Текст] / О. І. Вівчар // Сталий розвиток економіки. – Міжнародний науково-виробничий журнал. – 2014. – № 1. – С. 194 – 199..

2. Економічна безпека підприємств, організацій та установ [Электронний ресурс] / [В. Л. Ортинський, І. С. Керницький, З. Б. Живко та ін]. – Режим доступу : http://pidruchniki.com/ 1822061151265/ekonomika/osnovi_ekonomichnoyi_b