Кузьменко О.К. , к. е. н., доцент кафедри ЕПЕК ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі» УПРАВЛІННЯ МОДЕРНІЗАЦІЄЮ НА ПІДПРИМСТВІ

Одним з важливих інструментів підприємства є ефективна модернізація, яка дозволяє скоротити витрати, подолати проблеми збитковості, банкрутства і виступає засобом виживання в умовах підвищеної конкуренції.

Сьогодні, конкурентне середовище країни (підприємства) є стимулюючим фактором активізації інноваційної діяльності, забезпечуючи конкурентоспроможністю кожне підприємства. Тому все більшу значущість та актуальність набувають питання модернізації підприємств.

Отже, модернізація – це систематичне введення інновацій, що веде до поступового нарощування й збереження інноваційного потенціалу [2, с. 201]. Таким чином, передумовою інноваційного розвитку підприємства є його модернізація.

При цьому, ми повинні думати не лише про техніко-технологічне оновлення виробництва підприємств, а й про формування та нарощування компетенції окремих підприємств, узгодженість дій учасників конкурентного ринку, забезпечення інтересів інвесторів. Тобто, модернізація економіки країни та її підприємств повинна здійснюватися з урахуванням зовнішнього попиту на відповідні товари та послуги, що уможливить повернути втрачені та захопити нові ринки збуту. Отже, комфортно почуватися в умовах жорсткої конкуренції можна лише при постійному підвищенні конкурентоспроможності продукції, шляхом застосування новітніх технологій і модернізації техніко-технологічної бази підприємств [1, с. 129].

Щоб отримати ефективну модернізацію її необхідно проводити поступово, з дотриманням певних етапів та процесів. Отже, алгоритм проведення ефективної модернізації наступний:

1. Проведення модернізації логістичної інфраструктури.

2. Вибір нової або проведення модернізації наявна технології.

3. Вибір складу технологічного обладнання та технологічного устаткування.

4. Аналіз доцільності проведення модернізації.

При цьому, існують наступні типові помилки, які допускаються під час управління модернізацією виробництва на підприємстві: 1) не чітко сформульовано фахівцем завдання та певні проблеми, які повинні бути враховані в рамках модернізації; 2) відсутність грамотного перекладу технічної частини контракту обладнання, складеного іноземною мовою; 3) відсутність або недотримання чіткого регламенту модернізації; 4) у процесі роботи, виявляють найбільш відповідний напрям у розвитку конкретного технологічного процесу.

У зв’язку з цим, для успішного проведення процесу модернізації необхідно враховувати наступні правила:

1. Формувати робочу групу для проекту модернізації, ґрунтуючись на уміннях і психологічної сумісності співробітників

2. Починати формувати план-графік при чіткому уявленні одо рівнів та вигляду модернізації.

3. Складати компетентне технічне завдання.

4. Формувати бюджет модернізації враховуючи п'ять частин: капітальні видатки; логістичні витрати; нематеріальні витрати; мотиваційний фонд робочої групи; накладні витрати.

5. Прогнозувати фінансові можливості підприємства, враховуючи зовнішні й внутрішні макроекономічні показники.

6. Визначити відповідального керівника проекту по модернізації виробничої діяльності.

7. При затвердженні бізнес-процесу відзначити показників з оцінкою вкладу з боку кожної ділянки, порядку, форм і термінів звітності.

8. Забезпечити щоденний контроль.

Таким чином, перехід до якісно нового рівня розвитку економіки неможливий без відповідного інноваційно-технічного оновлення підприємств. Основними факторами прогресивного розвитку економіки є механізми модернізації на підприємстві, які дозволяють збільшити ефективність виробничого процесу, що дасть змогу підняти економіку країни на більш якісний рівень.

1. Валінкевич Н.В. Управління потенціалом та розвитком підприємств на основі модернізації / Н.В. Валінкевич // Вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту ту. – 2015. – No 1(45). – С. 128–134.

2. Петрович Й.М. Сутнісна характеристика поняття модернізації підприємства в системі економічних категорій / Й.М. Петрович, Н.С. Лущак // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2015. – No 748. – С. 199–206.