Стецюк П.А., д.е.н., професор Державний університет телекомунікацій К.Ф. Алієв, аспірант Державний університет телекомунікацій МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ДОЦІЛЬНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ

автор **Admin** Ср Лист 21, 2018 2:47 pm

П.А. Стецюк, д.е.н., професор

Державний університет телекомунікацій

К.Ф. Алієв, аспірант

Державний університет телекомунікацій

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОЦІНКИ ДОЦІЛЬНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Однією з ключових умов забезпечення конкурентоспроможності та економічного розвитку вітчизняних телекомунікаційних підприємств виступає перманентне здійснення інвестиційної діяльності та її динамічне зростання. Все це визначає актуальність наукового обґрунтування нових теоретичних та методичних підходів до управління їх інвестиційними проектами.

Відомо, що інвестиційна діяльність є досить ресурсоємною сферою економіки підприємства, а фінансове забезпечення інвестиційних програм та проектів виступає його домінантою. Тому саме на цьому аспекті концентрується першочергова увага як загального, так і функціонального менеджменту.

У процесі реалізації інвестиційних проектів відбувається рух фінансових ресурсів, особливість якого впливає на вибір методології управління цими процесами. На всіх стадіях інвестиційного процесу існує необхідність прийняття управлінських рішень щодо формування та використання фінансових ресурсів. Від їх якості істотно залежать перспективи економічного розвитку підприємства. Тому адекватність методичного апарату прийняття таких рішень має принципове значення для забезпечення ефективності управлінських рішень.

Важливою складовою аналізу інвестицій та оцінки доцільності реалізації інвестиційних проектів є вибір як системи показників, так і окремих вимірників з їх складу. Нині на практиці найбільшого поширення набули методи аналізу та обґрунтування інвестиційних рішень, що ґрунтуються на концепції грошових потоків. Для них особливе значення представляють такі аспекти як найбільш дохідні альтернативні можливості інвестування; вплив на загальний результат чинників часу, інфляції та ризиків; ціна джерел інвестиційних ресурсів. У зв’язку з цим виникають проблеми їх коректного застосування.

Серед широкої галереї показників оцінки інвестиційних проектів [1] у практиці вітчизняних телекомунікаційних підприємств найчастіше використовують такі показники як норма прибутку на інвестований капітал, термін окупності (простий і за дисконтованим грошовим потоком), чиста теперішня вартість, внутрішня норма доходності та індекс рентабельності.

Аналіз якісних характеристики наведених показників дає підґрунтя для загальних рекомендацій стосовно вибору окремих з них. Якщо завданням аналізу інвестиційної діяльності є визначення ефективності окремих інвестиційних проектів, то з цією метою краще використовувати метод чистої теперішньої вартості (NPV). Для оцінки прийнятності різних варіантів структури джерел інвестиційних ресурсів більш прийнятним є метод внутрішньої норми доходності (IRR).

При порівнянні інвестиційних проектів або їх варіантів на вибір показників суттєво впливає адекватність обсягів використовуваних на їх фінансування ресурсів. Коли вони між собою суттєво не відрізняються, то варто застосовувати метод NPV, в іншому випадку – індекс рентабельності.

Загальною інформаційною основою показників, що використовують дисконтовані чисті грошові потоки є: а) тривалість життєвого циклу інвестиційного проекту; б) величина чистого грошового потоку по окремих часових періодах використання інвестиційних ресурсів; в) норма дисконту, тобто середньозважена ціна джерел інвестування.

Апріорі вважається, що тривалість життєвого циклу активів відома. Така однозначність можлива лише у випадку окремого інвестиційного товару. У разі коли результатом реалізації інвестиційного проекту є кілька активів, встановлення довжини життєвого циклу має певні складнощі.

Вважаємо обґрунтованим тезу про те, що відсутність прийнятного інструментарію визначення довжини життєвого циклу зумовлюють суб'єктивізм його емпіричної оцінці, а відтак і визнання його ефективним чи неефективним.

Логіка розрахунку показників аналізу ефективності дозволяє визначити їх значення для меншої кількості періодів, ніж весь життєвий цикл інвестицій. Однак доцільніше це робити за повну його тривалість.

Прогнозно-аналітичні розрахунки грошових потоків інвестиційних проектів, як правило, є найбільш складним етапом їх оцінки. Найчастіше такі розрахунки здійснюються на основі бухгалтерських методів калькулювання собівартості чи складання звіту про рух грошових коштів. Якщо при цьому ігнорується прирістний грошовий потік, то: а) вся сума непрямих (опосередкованих) витрат буде розподілятися, у тому числі й на продукцію інноваційного проекту при цьому не приймається до уваги те, що їх більша частина має місце незалежно від прийняття рішення про реалізацію аналізованого інвестиційного проекту; б) інвестиційні проекти з негативним грошовими потоками залишають за межами методології дисконтованих чистих грошових потоків.

Потребує уточнення окремих аспектів визначення норми дисконту. Вважаємо, що з точки зору практичної прийнятності цілком достатнім є використання кумулятивного методу. При цьому для врахування інфляційної складової доцільно здійснювати коригування вартості окремих елементів грошових потоків на прогнозовані індивідуальні темпи їх змін. А для врахування ризиків доцільно використовувати елементи аналізу чутливості ключових перемінних.

Таким чином, узагальнення результатів наукових пошуків та проведених обґрунтувань дозволи виділити суттєві методичні підходи до оцінки доцільності інвестицій телекомунікаційних підприємств. Їх застосування в процесі інвестиційного аналізу дозволить обґрунтовано здійснювати вибір окремих напрямів інноваційної діяльності та раціональних схем її ресурсного забезпечення.

Список використаних джерел

1. Крушвиц Л. Инвестиционные расчеты: Учебник для вузов: пер. с нем. / Л. Крушвиц. – СПб.: Питер, 2001. – 432 с. – (Базовый курс).